«Горіти» роботою, але не «згоряти»

Кожен з нас періодично відчуває втому наприкінці інтенсивного робочого тижня або після завершення складного проєкту. Але у сучасному світі почуття виснаженості дедалі частіше стає нашим постійним супутником і набуває хронічної форми. Чому ж навіть любима робота часом сприймається як тягар та може навіть перетворитися на цілком реальну загрозу здоров’ю? Розбираємося в темі професійного вигоряння, вчимося вчасно розпізнавати тривожні симптоми та запобігати небажаним наслідкам.

Сучасні вчені вже не вважають професійне вигоряння психічним станом, а класифікують його, як хворобу, яка негативно впливає на стан цілого організму. Статистичні дані свідчать, що протягом 2020 року, в період масового переходу на режим віддаленої роботи, проблема вигоряння не зникла, а навпаки – набула нечуваних масштабів. Згідно дослідження онлайн-платформи Monster, близько 70% працівників стикаються з емоційним вигорянням під час роботи з дому, при цьому серед жінок цей відсоток ще вищий. Але, навіть беручи до уваги такі вражаючі цифри, багато хто все ще не приділяє цій проблемі належної уваги та намагаються «взяти себе в руки» самотужки.

Спроби самостійно впоратися із наслідками емоційного вигоряння – це одна з головних помилок, наслідки якої можуть виявитися доволі значними. Тому варто пильно слідкувати за сигналами, які дає нам наша психіка, намагатися ідентифікувати проблему на початкових етапах та, помітивши «тривожні дзвіночки», реагувати на них максимально оперативно.

Власне термін «вигоряння» (англ. burnout) з’явився у 1974 році завдяки американському психіатрові Герберту Фрейденбергеру, який порівняв емоційний стан людини із згорілим будинком. Зовні конструкція може виглядати майже неушкодженою, але всередині панує повне спустошення.

Найчастіше симптоми «вигоряння» проявляються у людей, чия професія передбачає максимум спілкуванням та соціальних взаємодій: вчителів, психологів, соціальних працівників, але у сучасному світі ми усі перебуваємо в зоні ризику. Саме тому, Всесвітня організація охорони здоров’я офіційно визнала вигоряння хворобою.

Вигорання в ИТ сфері

IT фахівці теж знайомі з вигоранням не з чуток. Численні дослідження незалежних онлайн ресурсів свідчать, що близько 60% айтішників стикалися з цим станом. Фахівці пояснюють це тим, що під час роботи ІТ спеціалісти концентруються на інтелектуальній діяльності: вибудовують логічні зв’язки, швидко приймають рішення, обробляють великі масиви інформації. За таких умов часто «вимикаються» емоції та ігноруються тілесні сигнали. До того ж більша частина людей, які працюють з технологіями, продовжують «поглинати інформацію» навіть у вільний від роботи час: вони читають професійні статті і книги, грають в комп’ютерні ігри, спілкуються на робочі теми у своїх спільнотах. У такій ситуації вигоряння майже неминуче.

Профілактика – найкраще лікування

Для профілактики емоційного вигоряння психологи рекомендують час від часу малювати власне колесо життєвого балансу, відоме як балансна модель Пезешкіана. Його основними компонентами є тіло (режим, харчування, спорт), контакти (родина, друзі, спілкування, особисті стосунки), сенс або духовність (плани на майбутнє, мрії, віра, цілі) та діяльність (робота, навчання, хобі). Для зниження ризику емоційного дисбалансу, а як наслідок – вигоряння, потрібно рівномірно розподіляти час та увагу між усіма компонентами.

Якщо ви помітили перші ознаки вигоряння, не відкладаючи надовго зробіть три важливі кроки:

Визнайте існування проблеми, але не панікуйте. Зробіть паузу в роботі – візьміть відпустку, делегуйте справи бізнес партнерам, та проаналізуйте власний емоційний стан.

Приділіть увагу повноцінному відпочинку. Не допускайте того, щоб втома та стрес накопичилися до критичної маси.

Визначте пріоритети у житті та роботі та сформулюйте для себе нові, надихаючі цілі.